Жінка - Конкурс - Публікації - Видавництво книг "Лілія" Видати книгу издать книгу
Середа, 07.12.2016, 23:12
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Жінка
Стояла вчора і безпомічно дивилася на злякану спину літньої жінки. Таку знакопитальну і самотню спину з двома горбиками (точно, крила!) під вицвілою футболкою кольору забрудненого дощовими хмарами неба. Безформні, залоєні джинси, які перестали бути модними в далекі дев'яності, були підперезані мотузкою: "На ній повісився Юда!" - відповіла мені спиною жінка. Вона кричала таким страшним дитячим голосом, що мені захотілося бігти до неї, повзти, хапати за руки, кропити святою водою і плакати, притискачи до грудей срібну голову.
Я знала, що вона ніколи не переможе свого демона, але вона все ще намагалася. Плюнула під видимі лише нам з нею ноги і відчайдушно перерізала йому вени страшним криком. Демон знову вижив. А вона знову померла. Так тяжко. Так боляче, що моє серце впало на брудний асфальт, біля її переляканих кедів. Вона помітила і відскочила назад, щоби не роздавити його. Пізно. Демон стрибав на ньому, як маленька я на батуті бабусиного ліжка. А два горбики нервово пульсували під багатотонними путами котону. Як мило з її боку не повертатися до мене обличчям.
- Мамо де ти? Захисти мене від нього! - жінка була такою маленькою, що я обережно (щоби випадково не побачити очей) поклала її у кишеню.
Світлофори стекли червоним світлом, коли я перелітала через дорогу. Машини не розуміли, що нам конче треба встигнути перетнути заасфальтовану Лету, поки демон загрався м'ячиком мого серця, вони обурено сигналили, не бажаючи сповільнюватися, і жінка зробилася ще меншою, ховаючи голову в айстрах мого напарфумленого носовичка.
- Лети!
Жінка полетіла. А я дивилася на її безпомічну спину, стоячи по тій бік свого серця, бо світлофори все ще стікали кров'ю.
Категорія: Конкурс | Додав: Juliakosivchuk (20.08.2013) | Автор: Юлія Косівчук
Переглядів: 912 | Коментарі: 7 | Теги: жінка

Публікації інших авторів

Нудьга, байдужість, безнадія...
На кончике травинки
В день святого Никогда
Перебираю нежно ветви ивы...
Дозволь…
Мистецтво плачу
В помощь турагенствам
Купаюсь я у рідній мові...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
В тебе ...

Всього коментарів: 5
5  
Молодець

4  
Умнічка!

3  
Супер! Приємно згадати, що працювали разом;)

2  
Юлю, Ти молодець!

1  
Сумно, але дуже гарно

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]