Вівторок, 24.04.2018, 04:14
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Заквітчана
Ніяк не лишать в спокої країну,
Яку одвіку закривали хмари.
Найкращі квіти гинули од гніту,
Коли повсюди нечисть панувала.
Мольберти, пензлі і слова поетів
Ховали далі від людського ока.
Лякало катів більше смерті,
Що вийде вчений із простого хлопа,
А Гнат, Петро і їхні всі знайомі
Замість лопат у руки візьмуть зброю.
Що прийде час і рабство остогидне,
Невільники піднімуть очі в гору,
Впадуть кайдани і розквітне вишня
Перед вікном у вільного народу.
Птахи уже не полетять на заробітки,
А будуть вити гнізда коло хати.
Що дід залишить спадщину онуку,
А не віддасть в дарунок бюрократу.
Що будем пити тільки чисту воду
Без крові, бруду і брехні святої.
Але убивці вірили у чудо
І не пророчили собі лихої долі.
Хоча й боялись, тож прополювали землю,
Одні лишень чагарники лишали.
Але й вони, на перекір усьому, зацвітали…
Категорія: Конкурс | Додав: aliona (09.03.2016) | Автор: Альона Кудряшова
Переглядів: 17

Публікації інших авторів

Сплав інтимних почуттів
Я тебе благодарна за часы одиночества возле о...
Налита березовим соком…
помалу старію
Світанок
Насправді
Зазеленіла лісосмуга...
про себе
...Час піском крізь мої долоні...
Ти наповнюєш сонцем мої захололі долоні...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]