Понеділок, 21.08.2017, 13:10
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Загублені миті, розтерті в звичайності часу...
Загублені миті, розтерті в звичайності часу,
Аж сиві берези вляглись до самої землі.
Ти роки крадеш із якоїсь десятки запасу,
Щоб губи мовчали і мовчки збрехали мені.

Густими дощами поголені темні дороги.
Ти досі у піжмурки граєшся в тій темноті…
Що в сивих беріз від чекання стомилися ноги
Я краще помовчу, аби не збрехати тобі…
Категорія: Конкурс | Додав: kristina-vo (20.08.2013) | Автор: Христина Волощак
Переглядів: 366

Публікації інших авторів

годинник, кава, ще й цигарка…
Мутно перед глазами
Розбите небо великого Че (сподіваючись на пов...
Осенняя романтика....
Прилину…щастям…поруч…
Так низько
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
Про Ольгу Фреймут
"Ти до кімнати увійшов так просто…"
Щоб...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]