Неділя, 24.09.2017, 04:16
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Вона (Веселка)
Сіре небо ніяк не стихне, все дражнить то холодною зливою, то блискавками. Сьогодні небо дуже пристрасне, але темне, таємниче, загадкове. Воно заглядає у вікно потяга, дивиться просто в її очі, а вагон долає сотні кілометрів... Небо її кохає. Сіре, безкрає, таке передбачуване, таке велике, воно кохає її, тендітну, ледь помітну, ніжну, але кольорову. Небо кохає ту, що їде потягом у далечінь. Воно прагне бути з нею, обіймати її щомиті, та вона кожен раз зникає, тане, вислизає з його рук. Вона завжди біжить сама від себе... Переливається кольорами, усміхається і плаче, танцює і засинає. Та завжди зникає м᾿яко і прозоро, адже Веселка помирає для того, щоб народитися в іншому місці...
Категорія: Конкурс | Додав: kvitka_ramona (19.08.2013) | Автор: Ксенія Старцева
Переглядів: 313 | Теги: Веселка

Публікації інших авторів

Мені здавалося...
Верба.
Фанатка
Надворі вечір. Час у ліжко...
А вона була наче золото
Тріщини
Шалений день, шалений тиждень...
Танцующим в темноте
Буря
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]