Субота, 18.11.2017, 05:44
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Вона (Веселка)
Сіре небо ніяк не стихне, все дражнить то холодною зливою, то блискавками. Сьогодні небо дуже пристрасне, але темне, таємниче, загадкове. Воно заглядає у вікно потяга, дивиться просто в її очі, а вагон долає сотні кілометрів... Небо її кохає. Сіре, безкрає, таке передбачуване, таке велике, воно кохає її, тендітну, ледь помітну, ніжну, але кольорову. Небо кохає ту, що їде потягом у далечінь. Воно прагне бути з нею, обіймати її щомиті, та вона кожен раз зникає, тане, вислизає з його рук. Вона завжди біжить сама від себе... Переливається кольорами, усміхається і плаче, танцює і засинає. Та завжди зникає м᾿яко і прозоро, адже Веселка помирає для того, щоб народитися в іншому місці...
Категорія: Конкурс | Додав: kvitka_ramona (19.08.2013) | Автор: Ксенія Старцева
Переглядів: 321 | Теги: Веселка

Публікації інших авторів

Емігрантка
Не мав я досвіду в коханні...
Прокинувся сьогодні ще до світу...
СОН
Только ты... (отрывок)
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
Буря
Пофарбую в синє небо...
З глибин аж вище неба…
що знов не дзвониш?

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]