Вірші - Конкурс - Публікації - Видавництво книг "Лілія" Видати книгу издать книгу
Середа, 07.12.2016, 11:44
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Вірші
"Постоянство непостоянного"

я исчерпал себя на выдохе вдоха
комната погружается в чью-то тьму
если в глазах твоих нет ни капли подвоха
то почему я его везде в тебе нахожу.

ровно, когда часы пробудят на стрелках
треть половины изгибов твоих волос
нет, дорогая, тут дело совсем не в девках
просто я до любви еще не дорос.

я постоянно ищу на тебя похожу
так же как прячешь ты от меня глаза
в мире, где люди прячут от солнца кожу
в городе нашем всегда пролетала гроза.

каждое утро нас будят часы на стрелках
изгибы чужды, и запах других волос
нет, дорогая, тут дело совсем не в девках
просто любовь свою я уже перерос.

"Години-крила"
а я чекаю, що ти подзвониш
вже восьма ранку, ще тепле ліжко
мене цілує сонце всього лиш
та ти цілуєш встократ, бо ніжно
а я чекаю...
години-крила до мене сіли
їх час бо тліє
мені до них вже немає діла
весна не гріє.
і так щоранку в годині восьмій я все чекаю
мене цілує сонце всього лиш і чашка чаю
години-крила до мене сіли
їх час зникає
мені до них вже немає діла
тебе немає.

"Привіт весні"

на дні, коли одні
ділили дні на дні
у сні,коли пісні
казали ж ні,весні.
холодні дні на зміну
тобі знайду заміну
а потім зникну, звикну
без тебе жити, в житі
ми в акварелі злиті
на дні,коли одні
пусті горять вогні
у серці,у вікні.

ти хочеш чути "ні"
знайшла тобі заміну
в собі холодну зиму
на всі замки закину
привіт новій весні!

"Кожне літо, осінь та зиму"

сьогодні холодніше ніж зазвичай
заходь в мене тепло, звари собі чай.
посидим, згадаєм, поплачемо вдох.
В мене ангели, у тебе - Бог.

сидимо і ламає пальці об стіл
грієм руки, від подиху двох тіл
кожен з нас хотів бо сказати
але треба іти, треба далі грати

і так кожне літо, осінь і зиму
чекаю тебе і в тумані від диму
з’являєшся ти і цілуєш у руки
холодні, просохші, обвітрені губи.

сьогодні холодніше ніж зазвичай
заходь в мене добре, звари собі чай.
посидим, згадаєм, поплачемо вдвох.
в мене Ангели, у тебе - Бог

нагрілись, втомились, вже час бо іти
мені сниться небо, ромашки і ти.
чекаю тебе в тім тумані від диму
і так кожне літо, осінь та зиму.

"Поетів кут"

Я поет, який заганяє себе у кут
Я кут, який заганяє себе у поета
У ньому давно ніхто не стирає бруд
Лише спочиває твоя самотня комета.

Цей дах протікає, у ньому безліч дірок,
А руки мої наповнені запахом лісу.
Я простягатиму завжди їх до зірок.
Доросла, але як доти вірю в Алісу.

Я поет, який виганяє себе з кута
Я кут, який заганяє в собі поета.
Я дихаю в простір, а він то лише діра
В якій спочиває твоя самотня комета.

"Сотні проставлених ком"
Мене сьогодні не врятує кава
Чорна смола, що гріє зранку
Я буду з тобою така ласкава
Доки ти спиш не відкрию фіранку

А далі, що? Що з нами буде?
Різні міста і чужі столиці
Кожен прямує до власної буди
Зв’язати до купи поламані спиці

Ти мовчазний у твоєму запасі
Словники моїх ранкових дощів
Ми розчинялись в кавовій масі
Гадали на гущу все так, як хотів

Любий, що далі?Хто нас розсудить
Хто для нас стане нічним маяком?
Твій поцілунок трепетно будить…
Сотні проставлених ком.

"Кімната"
Порожня кімната у ній нікого
Дві сірих фіранки молились до Бога.
Холодне ліжко зім’ята постіль.
У цій кімнаті гостюють гості.

У цій кімнаті морозно в спину
Холонуть пальці, ковтають слину.
У цій кімнаті моляться тихо,
Щоб не збудити ще сонне лихо.

У цій кімнаті ступають на пальці
Ніхто не співає, ніяких танців.
У цій кімнаті спатимеш тихо.
Я початую тобі твоє лихо.
Категорія: Конкурс | Додав: lanasvitlana (19.08.2013) | Автор: Лана Світлана(Марчук)
Переглядів: 272

Публікації інших авторів

Нити
ІЛЮЗІЯ СПІЛКУВАННЯ …….
Що я люблю? Питання легке...
Хто що любить?
Не мав я досвіду в коханні...
Айболить (англійська для дошкільнят)
Розстріляний з’їзд кобзарів
Прилину…щастям…поруч…
Шалений день, шалений тиждень...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]