Понеділок, 20.11.2017, 14:40
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

ТУТ
Тут, де закопана твоя пуповина,
Де загублена дощечка від колиски,
Ти, столичний, почуваєшся винним
Перед вікнами в хопті, що уламками скла виблискують,
Перед зниклими видами якихось птахів і бабок,
Перед родичем, ім’я якого забулося,
Перед плотом, поваленим так незграбно
Туди, де колись була вулиця,
Де усе говорило до тебе єдиною мовою,
Повелителем звало, земель, джерел і вітрів,
І давало безмовні свої настанови
Просто неба, під хатою, у дворі.
Тут ти створював модель свого всесвіту,
Досконалішу, ніж кар’єрна драбина,
А без тебе усе загубилося безвісти,
Запліснявіло, збігло невпинно.
Німо випитий, чимдуж зриваєш ланцюг суєти,
Утікаєш з калькульованих буднів та вихідних елітних.
Тут сам ти не віриш, який же насправді ти,
Тут майже потрапив у невідоме століття,
Мов на похорон власний тебе возили,
Але
дивним
чином
саме
тут
ти
набираєшся
сили.
Категорія: Конкурс | Додав: Optimistka36 (23.07.2013) | Автор: Наталка Янушевич
Переглядів: 472

Публікації інших авторів

Соком вишни, пролившись однажды на губы
Віти твоєї верби
Раптово впала темна ніч...
Володарці моря
Небо
Спілкування з природою....
Батько (уривок)
СВОБОДА — ОСОЗНАННАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ
До масляної
старик

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]