Середа, 29.03.2017, 08:15
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Ти цілуєш мене як ікону
***
Ти цілуєш мене, як ікону,
поміж квітів не видно вже ніг.
Я нікому, ти чуєш, нікому
не відкрию магічного кола,
що почалося з вуст твоїх.

Захисти – може навіть від себе –
наш крихкий розмальований світ.
Бачиш линву із неба й до неба:
я ніколи нікого крім тебе
не запрошувала у політ.

То ж позбудься важкого баласту
пересудів, думок, суєти,
а візьми тільки ніжність і ласку,
освяти ними спалахи щастя,
мої ночі і дні освіти.

Із надхмарних висот я огорну
цю воз’єднану велич землі.
Я віднині, мабуть, чудотворна,
бо долаю все хворе й потворне,
поки віра твоя на моєму чолі.
Категорія: Конкурс | Додав: lilideleopolis (20.08.2013) | Автор: Лілі де Леополіс
Переглядів: 468 | Коментарі: 5

Публікації інших авторів

И высыхать в абсолютный белый
Буря
Діалог...
Моя особлива…
Кармен
Мені тебе так мало…
Допоки б"ється серце…
Мы сотканы из снов...
Одинокая птица
Время

Всього коментарів: 5
4  
іконно... 5! hands

5  
Ну порівняно з твоїми "перлами" можна було б і 5 поставити, а об'єктивно - не більше 3.

3  
дуже гарно!!! цей вірш заслуговує лише на 5 балів!

2  
чудовий вірш - 5 балів однозначно!

1  
Дивовижно...

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]