Субота, 18.11.2017, 05:42
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Сугестія
Відлунює іній в ранковій моїй самоті,
Забуто про вирій, що мрії веде до мети,
Вже зведено вежі, високі мов з білої мли,
Ховаємо межі, де видно галактик світи.

Слонової кості руйнується острів малий,
Не вистачить злості, то морок усіх розділив.
За ґратами стихли всі схлипи осінніх дощів,
Волання повинні вже вивести смуток з кущів.

І знову снується печальних думок полотно,
Ковтком не відчути життя як хороше вино.
Зостанеться прірва, що пустку відкриє космічну,
Яка принесе провидінь чистоту хірургічну.
Категорія: Конкурс | Додав: Маріанна (19.08.2013) | Автор: Маріанна
Переглядів: 372

Публікації інших авторів

Раптово впала темна ніч...
А я подумав, що вже скоро осінь...
Була в селі у бабці хата...
сестрі.
Подражание Анне Ахматовой
Нехай пливуть літа щасливо
Багато хтів, та не вдалось зробити...
Постукала
Картины
Розкинулись поза селом поля...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]