Субота, 03.12.2016, 07:39
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Сніг
Дивлюся у вікно. Йде сніг. Спокійно так. Великий, лапатий, як у дитинстві.
Любила зиму, як була мала. Каталася з сестрами і сусідськими дітьми на саморобній ковзанці. Ми падали у снігові намети уявляючи себе ні ким не будь, а дельфінами. Згадала про це і на вустах відразу з’явилася усмішка.
У дитинстві всі щасливі. Радієш будь-якій дрібниці, яка відбувається у твоєму житті. Чому зараз не так?..
Допила чай, який уже встиг вистигнути. «Може вийти на двір?»
В обличчя прохолодою дмухнув вітерець. Натягла капюшон. Підставила долоні під сніг. На мої рукавиці слухняно прилетіли сніжинки. Я стала їх роздивлятись. Дивовижно! Точнісінько такі самі, як у дитинстві. Гарнюні! Від мого подиху почали танути. Шкода…
Ось і дитинство розтануло так само. Залишилося у пам’яті краплинами сніжинок, що колись розтанули на моїх дитячих рукавичках.
Категорія: Конкурс | Додав: Gmenya (19.08.2013) | Автор: Євгенія Заславська
Переглядів: 307

Публікації інших авторів

Розбите небо великого Че (сподіваючись на пов...
Пофарбую в синє небо...
Я буду любить тебя с понедельника
Ти... І я...
Иду, ногой отбрасывая листья...
До масляної
Буря
Ти (Я)
ІІІ королі (Скорочено)
Під мінорну музику дощу

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]