Середа, 29.03.2017, 18:12
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Ріка вмирає...
Закрут замулено стомиться марити
мрії і сни із походів чужих...
Ріки так людяно здатні постаріти,
зібгано тріснуть, мов зношений міх.
Не наудачу дзеркальними скалками
прикро розсипле ткання рукава
час... Мов ерозія він, і однаково
знищить і руку, й ріку, і слова,
та й недоріку, що їх промовлятиме
стиха, квапливо, не зваживши рим,
ніби у небі віршами-загатами
вітер ловитиме, що невловим.
На горностай очеретної мантії
осокорú інкрустують смарагд.
Жаб'ячий хор у нестямнім завзятті
самозреченно вославить розпáд.
Річка вмирає так пишно й приречено,
так передчасно, мов хтось із рідні...
Пам'яті сповнений, глузду предтечею
човен прадавній лежить у багні...
Категорія: Конкурс | Додав: loralora (20.08.2013) | Автор: Лариса Іллюк
Переглядів: 299 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

"Кохання"
Я Осінь... Я Пані...
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
що знов не дзвониш?
І знов надворі дощ при сонці...
згасає серпень...
Самотність не завжди сумна
доні
Допоки...
Тріщини

Всього коментарів: 1
1  
Гарно!!! smile

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]