Вівторок, 23.05.2017, 21:37
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

"ЗУПИНІМО ГРУ"
Біля ніг тоді розсипались слова,
Наче бусинки з розірваної нитки.
Маску втомлено з обличчя геть зірвала.
Образ тонким шовком з пліч спав викритий.
Зупинімо гру. Розкриймо карти всі.
Сенс ховатись за брехнею, наче злодій.
Викладемо все як є на стіл:
Вчинки, почуття, думки та й годі!
До відвертості загублені сліди,
Наші ставки – блеф, звемо азартом муку.
Вже здогадками заплутані ходи.
Чи зумієм просто протягнути руку?
І нехай ні з чим я вийду з гри
І дістану з рукава останній козир,
Я побачу гру зі сторони
І розвію всі свої гіпотези.
Категорія: Конкурс | Додав: yflsqrferh27 (20.08.2013) | Автор: Надія Маранчак
Переглядів: 454 | Коментарі: 3 | Теги: ЗУПИНІМО ГРУ, Надія Маранчак

Публікації інших авторів

Пофарбую в синє небо...
Останній форинт скрипалю віддай...
И незаметной кистью на окне...
Ластівоча заметіль
Я тобі призначалась від створення світу...
Постаріла яблунька...
У СТАНІ ЕЙФОРІЇ
Літеровий трамвай
Безнадійна
Вторых единственных больше нету

Всього коментарів: 3
3  
Доброго дня, шановні! Згодна з Pinachet -- "Кльовий, файний, ЗРІЛИЙ вірш, та й годі! " tongue

1  
Гарна метафора, нічого зайвого і награного, все реалістично, як саме життя! Дякую за приємне читання!

2  
Дуже приємно! Дякую smile smile smile

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]