П`ятниця, 24.11.2017, 17:47
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

"Кохання"
Ніхто не спав в ту вересневу ніч:
Об стіни бився сніжно-білий посуд,
Образа на життя торкнулась пліч -
І знову крики, біль і знову сльози….

Вони кричали, він жбурляв слова,
Самотня гордість впала на коліна,
Трусились руки, отже ще жива,
Хоч біль давно уже, мабуть, загинув.

З’являлися нові й нові синці,
Як плівка, в голові спливали кадри:
Її рука в мужній його руці
І віра у таке щасливе «завтра»….

Він буть хотів володарем життя
І плани будував про власний бізнес….
Жорстока доля – той іще суддя,
Завод, горілка – вже не перший місяць.

Сліпе безсилля полонило дух,
Спиртне повільно заливало очі,
Перетворивши спогади на брухт,
Зробивши пеклом вересневі ночі.

Він звинувачував, мабуть усіх,
Лише себе не міг зробити винним.
Якщо весь світ не падає до ніг –
Дружина має бути на колінах.

В ту вересневу ніч ніхто не спав:
Вона лежала, він десь пив на кухні,
В вікно самотній місяць заглядав,
Спиняючи жорстокий день наступний.

До дзеркала повільно підійшла,
Тональним шию терла до нестями,
Щоб непомітним був болючий шрам,
Щоб син не бачив тих синців на мамі.

Ковтала сльози, стисла кулаки,
Чекала мовчки, як спустіє пляшка.
Вона в дитинстві вірила в казки….
На жаль життя – це триллер, а не казка.

Ніхто не спав. Не спав старий сусід,
Лиш біля скроні крутонувши пальцем,
В свої роки об’їздив цілий світ
«Кохання» ж він такого ще не бачив….
Категорія: Конкурс | Додав: AlisaSasisa (23.07.2013) | Автор: Олейніченко Аліса
Переглядів: 963

Публікації інших авторів

Бранець шалу…
Цієї ночі...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Буря
А я подумав, що вже скоро осінь...
"Ти до кімнати увійшов так просто…"
1:1
Благаю
Відводжу погляд
Хто що любить?

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]