Понеділок, 22.01.2018, 15:13
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Проза "Сиплемо і розсипаємо"
Сиплемо і розсипаємо
Ми, гуцули, нічого не лиємо і не розливаємо, ми все сиплемо і розсипаємо навіть рідке, текуче, пивне: молоко, воду, горілку: “Та куда так багато мині сиплеш! Буде-буде! Хочіш, аби я такі гет уп’їнів тай валєвси отуда попид плотами! Шо скаже міні моя чілідина! Знов заведе біду, єк ото одногди! Скаже, шо я п’єнюга, икого світ ни видів, а я ґазда, икого ші тра’ пошукати! Йо и!”
А мама не раз казала мені: “Та, єк ти несеш то молоко! Порозсипала по цілих хоромах! Рукі трісутси, єк у Малинки (жила у нас по сусідству одна бабка, що любила собі випити і поки порцію із самогонкою доносила до рота – половину по дорозі розливала!) Бири типер тай затірай! Бо хтос’ буде йти, поховзнетси тай шию собі втре!”
До того ж до славнозвісної клятьби гуцулів, без якої ми ну ніяк, входять не рідкі, а сиплячі, як град, частування: ”Ий, розсипавбисси (рідше розсипалабисси!) на маки-макенні!” ”Розсипки би кі наглі найшли!”
Категорія: Конкурс | Додав: gluckforever (20.08.2013) | Автор: Люба-Параскевія Стринадюк
Переглядів: 437

Публікації інших авторів

Любовница
Шинок (пісня)
На небі тихо зорі сяють...
Як до вподоби після спеки...
Я тобі призначалась від створення світу...
Не заперечу
Придет к нам грусть осеннею порою...
Смичок торкає струни ніжно...
Невдалий сонет
Портрет

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]