Середа, 16.08.2017, 20:13
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Проза "Любимі поли"
Любимі поли
Не знаходиш собі місця. Місиш днину обпатраною раною кругообігних ураз, довічних розпрощань. Оброслі мохом верби, липи із струпчастими наростами, петрушка, що є плутаним ориґано для тих, кому за осінь.
Молоток із подвійним відлунням удару, неохота, що родить двозначну нехіть: пустіть – тримайте, не хочу – дайте. Сердитий старець із порожньою торбиною. Самотня лілія зі своєю неповторною вродою. Кострюбаті, набиті дощем, хмари, завислі над щойно скошеною, ледь прив’ялою травою.
Відчуття, що відганяє інше, не схоже до нього відчування. Тотальний наглядовий контроль ґратчастої клітки із подовгастим коридором і розлогими кімнатами: жени-розганяйся, куди хочеш, скільки зможеш, впередИ чи взадИ, на всі боки у всі світи – лише не вгору.
Яскравий, швидкоспалахуючий вогонь від одного стебла сірника, що далі обіймає всі простори своїм їдким і млосним жаром.
Майстровиті і вправні срібні ножиці між пальцями правої руки натреновано відтинають, крають, відкроюють ще зранку любимі поли тканої лляної сорочки.
Нічого не вдієш. Нічим не зарадиш: не всі лелеки вертають додому із теплих країв.
Категорія: Конкурс | Додав: gluckforever (20.08.2013) | Автор: Люба-Параскевія Стринадюк
Переглядів: 400

Публікації інших авторів

Під мінорну музику дощу
Пофарбую в синє небо...
Буяють пишно трави в лузі...
Пролісок
Нiчого не втрачаю
Мовчить давно березова гаїна...
Я не люблю коли кричать на мене...
Гроза
Нема клювання, не спіймав я риби...
коли в тобі заплаче немовлям...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]