П`ятниця, 22.09.2017, 16:30
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Просто метелик
Сховалася в нескошеній траві:
Перед польотом розправляю крила.
Мені, єдиній на землі живій,
Здається світ таким...безмежно милим,
Таким, що облетіти б - з краю в край!
Так легко, так реально бути всюди!
І я сама собі кажу: злітай!
Злітай скоріш! А далі? Далі буде...

Бо я - просто метелик.
Хто політ мій відстрочив?
Скромність моя - чи свавілля місцевої влади?
Доля шлях мені стелить -
Все крізь рими пророчі.
Радить летіти, куди я захочу,
Тільки лишатись не радить...

Найближчі люди луплять по мені
Сачком моїх довічних зобов'язань.
Не так-то й легко всім сказати "ні" -
І суєту покинути одразу.
Та ось, вдихнувши запах свіжих трав,
Я вириваюсь з-під сачка цупкого!
Лечу туди, куди давно проклав
Творець лише одній мені дорогу...
Категорія: Конкурс | Додав: darmodej (20.08.2013) | Автор: Олександра Малаш
Переглядів: 448 | Теги: філософська лірика

Публікації інших авторів

Я люблю...
Соком вишни, пролившись однажды на губы
Читала нині пресу за четвер...
Нудьга, байдужість, безнадія...
Вітер
Гроза
Я бачу у вікно – блондинка...
Співає пісню соловей...
...Час піском крізь мої долоні...
Налита березовим соком…

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]