Середа, 23.08.2017, 22:27
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Приречений на любов!!!
Тебе не стало й Всесвіт враз збіднів –
Він ледь існує. В ритмі сірих буднів
Скорбить планета. Голосить рідня:
«Тебе не стало. Ми чекаєм дня,
Щоб пригорнутись знов до тебе, тату,
Щоб обійнять тебе, коханий муже,
Щоби порадитись з тобою, любий брате,
Щоб поздороватись з тобою, милий друже»
Тебе не стало і життя не в радість,
І вже не на поріг ступа твій гість,
І вже той клаптик цвинтаря в селі
Багатством найдорожчим став сім’ї.
Тебе не стало й світ осиротів,
А ти ж усиновить його хотів.
Ти вже не з нами. Вічний сум гряде…
Ми пам’ятаємо і любимо тебе!

(Світлій пам'яті мого тата присвячується... Він пішов надто рано, ставши приреченим бути вічно коханим і вічно любимим…!!!)
Категорія: Конкурс | Додав: Аліна (20.08.2013) | Автор: Ліна Придумус
Переглядів: 323 | Теги: Поезія, приречений на любов, Ліна Придумус

Публікації інших авторів

що в нас там на завтра?
...Я не хочу більше згадувати той день...
Якщо кохання творить чудеса...
Шукаю сенсу у житті своєму
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Туда, где в море ныряют звезды
Стою на пагорбі у затінку беріз...
Значно краще
про себе

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]