Субота, 03.12.2016, 07:38
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Поема "Шлях"
**********************
Вступ
Говорять: «В кожного із нас
Є власний путь, своя дорога,
Яка веде до висоти,
Через скелястії пороги.»
Говорять: «Щастя віднайдеш
У хащах зради і свавілля
У морі приспаних надій,
І розбитих часом мрій.»
Говорять: «Йти і не здаватися
З вогнем навколішки повзти,
З колін гордо підійматися,
А головне іти, іти…
Брехня!!! А для чого іти
Чого на фініші чекати,
Заради чого у бою,
Вогнем і стрілами метати?
Хтось каже сенс всьому кохання,
Що розум солодко п’янить.
Брехня! Воно зовсім безжальне,
Зруйнує дух і силу вмить.
Можливо гроші перш за все,
І світ у тих в кого мільйони.
О ні…Лише одні прокльони
Летять у сторону панів –
І чути стони, стони, стони…
Можливо сенс всьому надія,
Що в темноті все майорить.
Брехня! Пусті безглуздості ті мрії:
Ніким ти був, ніким і жить,
Ні з чим і землю полишить.

Десь чути гру сліпця на ліри,
Що мав усе і кимось був,
Доки не втратив світло віри.
Він розминувся з своїм життям,
Бо смак реальності забув.
Сидить, пошарпаний бідою
На перехресті трьох доріг;
Сидить, і лиш над головою,
Прилине дума на поріг.
Якій він радо відчиняє
Й повільно пісню заспіває:

Частина перша «Любов»
Летять літа як темна хмара
І що надалі – все хмурніш,
Бо це мені за все покара…
А колись я мав мільйони
І паном був, давно раніш;
А коштовності, жетони,
Лежали тут і там, раніш.
Кохану мав яку любив,
Якій життя і свою долю –
На трон краси їй положив.
З якою пізно уночі
Під зоряним, таємним небом,
У очі сині дивлячись –
Горів, а більшого не треба…
Разом літали у танку
У вирі часу і подій,
І відчували стукіт серця –
І не корились долі злій.
Та не довго я горів,
Усе розвіялось, як міф,
Як попіл між семи вітрами,
Як правда, втоптана віками…
Бо мить і мене одурила:
Забрала все, лише одне –
Мене в самотності лишила!
Спочатку впав на роздоріжжі,
А далі що… Лиш час минав,
А я лежу у гір-підніжжі,
Й повільно тихо утрачав
Свою любов до цього світу –
Жаги життя уже не мав.»

Згадав співець своє минуле
І від безжальності тремтів,
Й холодний піт морозив тіло,
Й гарячка мучила без міри –
А він все жив, все далі жив.

Частина друга «Віра»
Ішов по світу не схилявши
Ні перед ким я голови,
І погляд гордо підіймавши –
І ніс я віри корогви.
Ішов, і залишався вірним
Прадавнім істинам життя,
Тримався чесності-буття –
І був я рівним, серед рівним.
Ішов, а далі впав зламався.
Кому потрібна ота правда!!!
І хто на поміч прийде, хто???
Отак я здався, просто здався.
Я жив, ошуканий собою
І нікому не потрібний,
Немов верба, що над водою –
Міфічний, привиду подібний.
Упав, спіткнувся, і не встав,
І світ відразу відвернувся,
Немов, я найлютіший ворог –
І зрадником у них я став.
Одне я зрозумів напевне,
Лежавши вбитим долілиць:
Одна лиш мить, і ти нікчема;
І друг лишить у самотині
Й кохана гордо полетить
І брат, не брат тобі від нині,
І скаже жить, самому жить.
Ось так відмовився від віри,
Як не крути ти сам один.
Скажіть у що і в кого вірить,
Коли не встанеш із колін???»

Й співець не витримав, заплакав,
Гарячі сльози, мов роса,
Від болі миттю кам’яніли –
І мов каміння, вниз летіли…
Впустивсь додолу і лежить
І відчуває подих вітру,
І дух землі з під ніг біжить.

Частина три «Надія»
Утратив все… Та що я мав?
Ані сім’ї, ані кар’єри ,
Ані тої, яку кохав.
Мій час минув,
Закрились двері…
А в очах темніє,
Вогонь погас, забили дзвони
І затихають плач і стони –
Заходить сонце, сутеніє.
В останній раз перед очима,
Життя, як хмара пропливло,
Лишився сам, а за дверима,
Сльозами ангелів лило.
А серце більше не вирує
І розум тінню покривавсь
І сила в м’язах не бушує –
І відпочинку я діждавсь…
В останок тихо закричу:
«Не утрачай свою любов,
Яка дає тобі наснаги
Іти окриленим, немов.
І вірити не перестань
У кращу долю, в ясні мрії –
Не полишай своїх бажань.
А головне – ти май надію,
Іди й бийсь в дуелі з страхом.
Живи, живи, живи й радій..»

Втомивсь співець, повік спочив
Віддався силам із небес –
І пісню свою закінчив,
І тихо щез, і просто щез.
Категорія: Конкурс | Додав: alfa (16.03.2014) | Автор: hulk
Переглядів: 396 | Теги: життя, шлях, сенс, дорога

Публікації інших авторів

Розкинулись поза селом поля...
Не честная любовь
Брехлива правда
Піднімається димок...
Мир, в котором еще нет тебя
Чи всі щасливі мають бути в світі?
Мить
Буря
Колосіє жито...
Пофарбую в синє небо...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]