| Головна » Публікації » Конкурс |
Поема "Шлях"
| ********************** Вступ Говорять: «В кожного із нас Є власний путь, своя дорога, Яка веде до висоти, Через скелястії пороги.» Говорять: «Щастя віднайдеш У хащах зради і свавілля У морі приспаних надій, І розбитих часом мрій.» Говорять: «Йти і не здаватися З вогнем навколішки повзти, З колін гордо підійматися, А головне іти, іти… Брехня!!! А для чого іти Чого на фініші чекати, Заради чого у бою, Вогнем і стрілами метати? Хтось каже сенс всьому кохання, Що розум солодко п’янить. Брехня! Воно зовсім безжальне, Зруйнує дух і силу вмить. Можливо гроші перш за все, І світ у тих в кого мільйони. О ні…Лише одні прокльони Летять у сторону панів – І чути стони, стони, стони… Можливо сенс всьому надія, Що в темноті все майорить. Брехня! Пусті безглуздості ті мрії: Ніким ти був, ніким і жить, Ні з чим і землю полишить. Десь чути гру сліпця на ліри, Що мав усе і кимось був, Доки не втратив світло віри. Він розминувся з своїм життям, Бо смак реальності забув. Сидить, пошарпаний бідою На перехресті трьох доріг; Сидить, і лиш над головою, Прилине дума на поріг. Якій він радо відчиняє Й повільно пісню заспіває: Частина перша «Любов» Летять літа як темна хмара І що надалі – все хмурніш, Бо це мені за все покара… А колись я мав мільйони І паном був, давно раніш; А коштовності, жетони, Лежали тут і там, раніш. Кохану мав яку любив, Якій життя і свою долю – На трон краси їй положив. З якою пізно уночі Під зоряним, таємним небом, У очі сині дивлячись – Горів, а більшого не треба… Разом літали у танку У вирі часу і подій, І відчували стукіт серця – І не корились долі злій. Та не довго я горів, Усе розвіялось, як міф, Як попіл між семи вітрами, Як правда, втоптана віками… Бо мить і мене одурила: Забрала все, лише одне – Мене в самотності лишила! Спочатку впав на роздоріжжі, А далі що… Лиш час минав, А я лежу у гір-підніжжі, Й повільно тихо утрачав Свою любов до цього світу – Жаги життя уже не мав.» Згадав співець своє минуле І від безжальності тремтів, Й холодний піт морозив тіло, Й гарячка мучила без міри – А він все жив, все далі жив. Частина друга «Віра» Ішов по світу не схилявши Ні перед ким я голови, І погляд гордо підіймавши – І ніс я віри корогви. Ішов, і залишався вірним Прадавнім істинам життя, Тримався чесності-буття – І був я рівним, серед рівним. Ішов, а далі впав зламався. Кому потрібна ота правда!!! І хто на поміч прийде, хто??? Отак я здався, просто здався. Я жив, ошуканий собою І нікому не потрібний, Немов верба, що над водою – Міфічний, привиду подібний. Упав, спіткнувся, і не встав, І світ відразу відвернувся, Немов, я найлютіший ворог – І зрадником у них я став. Одне я зрозумів напевне, Лежавши вбитим долілиць: Одна лиш мить, і ти нікчема; І друг лишить у самотині Й кохана гордо полетить І брат, не брат тобі від нині, І скаже жить, самому жить. Ось так відмовився від віри, Як не крути ти сам один. Скажіть у що і в кого вірить, Коли не встанеш із колін???» Й співець не витримав, заплакав, Гарячі сльози, мов роса, Від болі миттю кам’яніли – І мов каміння, вниз летіли… Впустивсь додолу і лежить І відчуває подих вітру, І дух землі з під ніг біжить. Частина три «Надія» Утратив все… Та що я мав? Ані сім’ї, ані кар’єри , Ані тої, яку кохав. Мій час минув, Закрились двері… А в очах темніє, Вогонь погас, забили дзвони І затихають плач і стони – Заходить сонце, сутеніє. В останній раз перед очима, Життя, як хмара пропливло, Лишився сам, а за дверима, Сльозами ангелів лило. А серце більше не вирує І розум тінню покривавсь І сила в м’язах не бушує – І відпочинку я діждавсь… В останок тихо закричу: «Не утрачай свою любов, Яка дає тобі наснаги Іти окриленим, немов. І вірити не перестань У кращу долю, в ясні мрії – Не полишай своїх бажань. А головне – ти май надію, Іди й бийсь в дуелі з страхом. Живи, живи, живи й радій..» Втомивсь співець, повік спочив Віддався силам із небес – І пісню свою закінчив, І тихо щез, і просто щез. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: alfa (16.03.2014) | Автор: hulk | |
| Переглядів: 516 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
