П`ятниця, 22.09.2017, 09:15
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

поема про собаче і людське
Поема про собаче і людське.
Про дух сум’яття
і шматок огузка…
життя проходить, залишивши щем,
а я подвір’я втоптую,
мов гуска…
І сонце опіка,
І Рим не там,
Бо карти – то брехливе папіряччя.
Рим – там де Рем
Долає вітряка
І виє вовком на життя собаче.

Заглавних літер залишилось дві –
Омега й Альфа…
…Бета-каротину наїлось місто. –
Осінь в голові.
Пишу поему. І плекаю сина.
Життя – далеко.
Що воно – життя?
Чи дух сум’яття?
Чи шматок огузка?
А я печу печеню з тої гуски,
Що врятувала Рим.
Напрочуд легко
Проходити не в двері, а повз них.
І знати, що завжди
Тобі пробачить
Твій син поему
Про людське й собаче.
Категорія: Конкурс | Додав: tatarivna (20.08.2013) | Автор: Тата Рівна
Переглядів: 342 | Коментарі: 1 | Теги: Рем, людське, дух, собаче, поема

Публікації інших авторів

Просто
Подарунок на День народження :)
Придет к нам грусть осеннею порою...
Мені тебе так мало…
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
По асфальту через лужи...
Под постоянными лучами...
Квиток Щастя
Сыграй мне судьба...
У Карпатах

Всього коментарів: 1
1  
Чудовий вірш!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]