П`ятниця, 24.03.2017, 16:51
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Овіяв листопад осінню позолоту
Овіяв листопад осінню позолоту,
Березі русу розпустив косу,
Безжалісно розсипав по болоту
Її жовтневу пишність і красу.

Безлисті в’язи, ясені, осики
Журливу пісню осені шумлять,
Для них минуло літо невелике,
Вони готові зиму зустрічать.

Метеликом кружляє листя з клена…
І лиш тополя на краю села
Осталася по літньому зелена,
І вітрові красу не віддала.

Піднявши гордовито вгору віти,
Вона ніяк на осінь не зважа,
Її минають осені приміти,
Зима, напевне, зовсім їй чужа…

Бажав би я, як та тополя бути;
Як осінь не помітила вона,
Щоб і мені так само не відчути,
Коли на скронях буде сивина.
Жовтень-листопад 1958 року.
Категорія: Конкурс | Додав: nastya-k (19.08.2013) | Автор: Іван Шаповал
Переглядів: 351

Публікації інших авторів

Тріщини
Смичок торкає струни ніжно...
"Любить..."
Володарці моря
Прилину…щастям…поруч…
Що я люблю? Питання легке...
Сумні і тихі дні прощання...
Була в селі у бабці хата...
Значно краще
Вже обтрушують яблуні цвіт...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]