П`ятниця, 22.09.2017, 16:38
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Овіяв листопад осінню позолоту
Овіяв листопад осінню позолоту,
Березі русу розпустив косу,
Безжалісно розсипав по болоту
Її жовтневу пишність і красу.

Безлисті в’язи, ясені, осики
Журливу пісню осені шумлять,
Для них минуло літо невелике,
Вони готові зиму зустрічать.

Метеликом кружляє листя з клена…
І лиш тополя на краю села
Осталася по літньому зелена,
І вітрові красу не віддала.

Піднявши гордовито вгору віти,
Вона ніяк на осінь не зважа,
Її минають осені приміти,
Зима, напевне, зовсім їй чужа…

Бажав би я, як та тополя бути;
Як осінь не помітила вона,
Щоб і мені так само не відчути,
Коли на скронях буде сивина.
Жовтень-листопад 1958 року.
Категорія: Конкурс | Додав: nastya-k (19.08.2013) | Автор: Іван Шаповал
Переглядів: 409

Публікації інших авторів

Отчасти буря врывается в прокуренные легкие
Придет к нам грусть осеннею порою...
Шалений день, шалений тиждень...
...Час піском крізь мої долоні...
Свершилось
Свобода
Робота – спосіб заробити...
Гроза
Я тобі призначалась від створення світу...
Я хотела…

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]