Субота, 18.11.2017, 07:33
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Овіяв листопад осінню позолоту
Овіяв листопад осінню позолоту,
Березі русу розпустив косу,
Безжалісно розсипав по болоту
Її жовтневу пишність і красу.

Безлисті в’язи, ясені, осики
Журливу пісню осені шумлять,
Для них минуло літо невелике,
Вони готові зиму зустрічать.

Метеликом кружляє листя з клена…
І лиш тополя на краю села
Осталася по літньому зелена,
І вітрові красу не віддала.

Піднявши гордовито вгору віти,
Вона ніяк на осінь не зважа,
Її минають осені приміти,
Зима, напевне, зовсім їй чужа…

Бажав би я, як та тополя бути;
Як осінь не помітила вона,
Щоб і мені так само не відчути,
Коли на скронях буде сивина.
Жовтень-листопад 1958 року.
Категорія: Конкурс | Додав: nastya-k (19.08.2013) | Автор: Іван Шаповал
Переглядів: 418

Публікації інших авторів

СВОБОДА — ОСОЗНАННАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ
Картины
Вечiр у Львовi
Сніги міняють кольори...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Що у мене
Постукала
Цілу ніч дощило в нас...
Привілей
сестрі.

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]