Вівторок, 27.06.2017, 06:43
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Осіння вдача
Моя сеструня скоро прийде в гості,
Осипле золотом й дарами щедро всіх,
Нарешті для думок знайду я простір
Й для споминів заасфальтованих своїх.
Моя сестра – то осінь блідолиця,
Вона ховається в чадру щільну з дощів,
У нас із нею спільні біди й таємниці
Про них шепочемось під світлом ліхтарів.
Я вдячна їй, адже я вдачу маю
Осінню, з присмаком гіркого полину,
Тому я часто мжичкою дрібною плачу,
Згрібаю світ в туманну пелену.
Й нехай всі інші лиш кидають зверхньо,
Що це лише затятий песимізм,
Це є життя святкове і буденне
Й у ньому безліч зваб, ідей, харизм.
Осіння вдача – то дарунок долі,
Не все ж іскритися вином багряним,
Зі смутком у очах я апріорі,
Я частка «анти» всім світам весняним.
Жовтневий вітер згоїть мої рани,
Втішатиме вкотре моя сестриця
Впадуть із гуркотом з душі важкі кайдани,
А через кого вони там? Яка різниця…
Лиш осінь знає, через кого побратались,
Обоє зраджені теплом байдужим,
У цьому їй одній була зізналась
Й з тих пір ми про своє дівоче тужим…
Категорія: Конкурс | Додав: lilusia93 (19.08.2013) | Автор: Лія Ладижинська
Переглядів: 1887 | Теги: Лія Ладижинська, Осіння вдача

Публікації інших авторів

Безнадійна
нап'юся щастя
Розкинулись поза селом поля...
Насправді
Актуально?
Вона сиділа на краю
Я буду з тобою… /горелірика/
Ілюзія
Співає пісню соловей...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]