П`ятниця, 22.09.2017, 16:39
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Німа симфонія
Поховайте мене, я не стану пручатись,
Я лиш привид, Примара забута…
Повісьте мене, щоб не змогла врятуватись,
Хай заллється в горлянку отрута.

Поховайте менЕ, поряд з прахом надії,
Щоб я не бачила більше зірок.
І тихо помру я під скрипки німії,
Хай вже зіграють останній разок.

Поховайте мене під звучання чарівне
Тих безголосих симфонії нот.
Хай проллється за мною Ридання безслівне,
Коли зустріне мене ешафот.

Нехай грає оркестр, хай він грає щосили
Нехай всі мертві до бою встають
І хай смерть моя їх піднімає з могили,
Нехай героями мЕртві стають.

Поховайте мене, потопіть біля віри
Німі скрипки і там голос Мають
От тільки мертві живі їх чути не вміли,
Хоч ноти всіх давно обіймають.

Повісьте мене, це принесе насолОду,
Над мільярдами замучених тіл.
Хай побачать цю смерть і придбають свободу,
Хай вибираються з темряви стін.

Почуйте мене! Навіть не слухайте мертвих!
Ви всі прокиньтесь нарешті від сну.
Ви ж не мертві, живі! Досить слухати стертих,
Тих, що зникнули, проГрали війну.

Ви ж не мертві, живі! Ви не слухайте мертвих!
Вони сховали симфоній пісні.
ПоховАйте беззвучно, як інших безсмертних,
Хай скрипки голос повернуть собі.
Категорія: Конкурс | Додав: NRTT (19.08.2013) | Автор: NRTT
Переглядів: 422

Публікації інших авторів

Сон
Сказані слова
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
ІІІ королі (Скорочено)
Соком вишни, пролившись однажды на губы
Нити
А я подумав, що вже скоро осінь...
Гроза
Крик души .....
Налита березовим соком…

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]