| Головна » Публікації » Конкурс |
Небесні ворота (Захід сонця)
|
Іду лугами крізь високі трави По пояс мокрий в ранішній росі. Через горби, низини та канави Крізь болота, дрімучіі ліси. Іду туди, де сонце вечорами Нещадно палить сині небеса. Рожевий колір тої панорами Мене так вабить. О яка краса! Земля та небо стогне, дребежить Тремтить у мене під ногами. Яка чудова, дивовижна мить Відкрив Господь небесні брами. Я вже не йду, біжу, за небокрай Туди, де сонце гасне за горбами. У ті ворота, за котрими рай Виблискує небесними дарами. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Реформатор (19.08.2013) | Автор: Олександр Крутій | |
| Переглядів: 510 | Коментарі: 4 |
|
|
|
А ясно.
|
0
|
У Клубі Поезії в неті...
 |
|
Читала цей вірш вчора у Клубі,і він мені дуже сподобався! Краса!
|
|
Я дуже радий, мені як автору дуже приємно це чути. А в якому клубі?
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
