Понеділок, 01.05.2017, 03:48
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Не прокинусь
А іноді, знаєш, насниться мені,
Що море минулося, ми на дні,
Що берегом була лиш фата Моргана,
Що я знову пишу, що маю катану.
Насниться світанок із мідних небес,
Що я розбиваю не свій мерседес.
Насниться, що падаю прямо під потяг.
Що вітер здіймає волосся у протяг.
Насниться, що люди – лиш риби у діжках.
І що я не можу більш встати із ліжка,
Тому мушу снити, постійно і вічно.
Насниться, що більше не маю обличчя.
Але треба спати, і в цьому є мінус,
Бо іноді сниться, що я не прокинусь.
Категорія: Конкурс | Додав: sashakoshkina (19.08.2013) | Автор: Саша Кіт Котенко
Переглядів: 339

Публікації інших авторів

для кого мы создаем стереотипы?
А я подумав, що вже скоро осінь...
Боюся я
Шалений день, шалений тиждень...
про себе
Вірші
останній лист
Сповідь ненародженої дитини
Ластівоча заметіль
Постаріла яблунька...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]