Четвер, 19.04.2018, 20:37
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Найкраща подруга
Ти блукаєш світами, вже тисячу років блукаєш,
І про мене ти знаєш усе - і нічого не знаєш...
Як не знаєш про те, що тебе я побачити хочу,
До оселі твоєї помчати морозної ночі!
Ти блукаєш містами, де наші шляхи розгубились -
І літа твої юні по скронях стікають до вилиць,
А я десь, поза зоною твоїх насущних печалей,
Перехожих питаю, чи часом не зустрічали

Дівчину, в якої
Звичка лишатись сильною,
І очі величезні
Весь світ оповили поглядом...
Дівчину, з якою
Не маю нічого спільного -
Крім того, що для мене
Вона є найкраща подруга!

Пригадаю, як ти на старезній радянській кушетці
Тихо плачеш із того, над чим вся країна сміється...
Я люблю це в тобі, я не можу без цього прожити!
Я купую квиток - щоб до міста твого прилетіти.
Прибігаю до тебе - і стукаю в двері нарешті,
Але жінка чужа мені каже, що тут не живеш ти...
Я прощаюсь із нею... Та раптом у ній впізнаю я
Ту, що мчала до неї... Ту, що за нею сумую...
Категорія: Конкурс | Додав: darmodej (20.08.2013) | Автор: Олександра Малаш
Переглядів: 497 | Теги: інтимна лірика

Публікації інших авторів

Как много моего с тобою связано
Простачка
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Котяча...
На кончике травинки
Дорога тянется, кружится, вьется...
Беру собі після вечері книжку...
Тополі височенні й явори...
На небі тихо зорі сяють...
І непомітним пензлем на вікні...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]