Четвер, 29.06.2017, 18:48
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

©СВІЖИТЬСЯ М’ЯТОЮ
Візьму і залайкаю втомлене небо!
На нім сьогодні геометрія смайликів,
Яка вчить мене надусе посміхатись.
Трохи суворо на ньому віднині,
Бо ще уночі грім нагрюкував хеві.
А я ж бо торкнуся своїми руками
Вимені хмар, щоб пом’якшити погляд.
Лишу молоком на ґрунті автограф –
Він білому дню стане в пригоді:
Нехай буде осінь посеред сонця,
Нехай трохи зникне ця надтоспекотність!
У передмісті мого Віршополя
Дитинством у квітах та житом умитим,
На свіжих долонях узбічного гаю…
Впаду райським яблуком тебе обіймати:
Свіжиться м’ятою, обрядами ніжности…
Бачиш, яка на зброї яскрава помада?
Хтось навчився припиняти цілунками війни…
Категорія: Конкурс | Додав: wkw (04.08.2013) | Автор: Вакуленко-К. Володимир
Переглядів: 395 | Коментарі: 1 | Теги: Свіжиться м'ятою

Публікації інших авторів

З роками я стаю молодшим...
Прилину…щастям…поруч…
Почуй!
На полотне забвения
Насправді
Якщо мрієш писати вірші
Дыханье жизни не подвластно изложенью
Вогонь закам’янілий поміж нас
Постапокаліптичний Че (все ще повернется...я ...
Значно краще

Всього коментарів: 1
1  
Мятай сьвяжыцца (S.D.)

©переклад аксана спрынчан
©Вакуленко-К. Володимир



Вазьму і залайкаю стомленасьць неба!
На ім сягоньня геаметрыя смайлікаў,
Яна вучыць перадусім усміхацца.
Крыху сувора на ім і нацята,
Бо ўночы яшчэ гром нагрымочваў хэві.
Я ж таму крану сваімі рукамі
Вымечкі хмар, каб пагляд залагодзіць.
Зраблю малаком на глебе аўтограф –
Ён беламу дню будзе дарэчы:
Няхай будзе восень пасярод сонца,
Няхай крыху зьнікне занадтасьпякотнасць!
І я ў прадмесьці майго Вершопаля
Маленствам у кветках ды жытам умытым,
На сьвежых далонях наўзбочнага гаю…
Спаду райскім яблыкам цябе абдымаць каб:
Мятай сьвяжыцца й пяшчоты абрадамі…
Бачыш – як жа на зброі яскравіць памада?
Хтось умее прыпыняць пацалункамі войны.

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]