Неділя, 30.04.2017, 13:49
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Мій грішноокий…
Мій грішноокий… Недосяжний мій…
Скажи… о, як мені тебе назвати?
Самотній геній… Повелитель мрій?
Втомилась я миритись-воювати…

О, хто ти – ворог? – ні… Не ворогів
Ненавидять так пристрасно-гаряче.
Ми муз ділили… Нам гріхи богів
Натхненням стали і солодким плачем.

Ти друг мені? – Та друзям не несуть
Бажання на жертовники гріховні…
Спиваєш із рядків моїх красу,
І маревом ведеш, як місяць вповні…

Ти – чаша нерозкаяних бажань.
Прекрасний гріх страждання не відмолить.
Та тільки втішно… і водночас жаль…
Що маски ми не знімемо. Ніколи.
Категорія: Конкурс | Додав: Lilia28 (19.08.2013) | Автор: Лілія Ніколаєнко
Переглядів: 395 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

...Час піском крізь мої долоні...
А я подумав, що вже скоро осінь...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Всього лише...
Ліричне
Вибір
Сьогодні настрій – як ніколи...
***
Цей літній вечір
Коли без тебе я..

Всього коментарів: 1
1  
Гарний вірш!!!Чуттєві,справжні рядки...Чомусь приходить в голову лише слово "рідкісно",коли хочу це описати)))Молодець!Зачепило! hands

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]