Середа, 22.11.2017, 10:13
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

лі. та. . ти…
лі.
та..
ти...
в самому слові проростають крила
відчуваєш, як тріпоче небо
шпаринками вічності
у твоїх
небезсмертних легенях
відчутно..
всесутньо
вибухаєш пелюстками сонця
і на швидкості світла
на такій повільній
швидкості
сплетених мрій
перелітаєш павутиння вигаданих кордонів
дороги зречених місць
і безмежності волі

я (не) ілюзія
я просто маленький
промінь сонця
що любить подорожувати
сітківкою твого ока
на екваторі
спільного раю

лі.
та..
ти...
та ти
чомусь обираєш землю.
Категорія: Конкурс | Додав: мелодія_сонця (19.08.2013) | Автор: Діденко Віка
Переглядів: 420

Публікації інших авторів

Вторых единственных больше нету
1 апреля
Дозволь…
Мій вірний френд
Розбите небо великого Че (сподіваючись на пов...
А я подумав, що вже скоро осінь...
***
Переплавляешь себя в самый мелкий цент
Дорога тянется, кружится, вьется...
ВІНОК

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]