Неділя, 27.05.2018, 04:19
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Криві дзеркала
Наснилося – йшли люди: сотні душ.
І я із ними йшла, куди – не знаю…
Сліпучо-білий довгий коридор
не мав, здається, ні кінця, ні краю.

Ішли неквапом, дехто поспішав,
а хтось стояв під стінами в скорботі.
Хтось плакав тут і голосно кричав,
жахаючись спаплюженій чесноті.

Спинилася. Поглянула убік.
Мені у вічі глянула потвора –
сама собі огидна і бридка,
знівечена, занедбана і хвора.

Відразливі істоти. Люди йшли -
такі, що годі навіть упізнати!
Єдине, що свічада не могли, -
спотворити безгрішність немовляти.
Категорія: Конкурс | Додав: nevedusya (22.07.2013) | Автор: Мирослава Мельничук
Переглядів: 1218 | Коментарі: 2

Публікації інших авторів

"Любить..."
Боюся я
Вже обтрушують яблуні цвіт...
Себе долаючи
Білий вечір (веснянка)
Якщо ваш малюк...
Пісня над селом пливе...
Іноді
Щоб...
Коли зникає сенс буття

Всього коментарів: 2
2  
Lasciate ogni speranza voi ch'entrate

(Данте, "Пекло", III, 9)

1  
Спасибі всім, хто залишився небайдужим до мого вірша, спасибі за підтримку!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]