П`ятниця, 24.11.2017, 17:47
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Криві дзеркала
Наснилося – йшли люди: сотні душ.
І я із ними йшла, куди – не знаю…
Сліпучо-білий довгий коридор
не мав, здається, ні кінця, ні краю.

Ішли неквапом, дехто поспішав,
а хтось стояв під стінами в скорботі.
Хтось плакав тут і голосно кричав,
жахаючись спаплюженій чесноті.

Спинилася. Поглянула убік.
Мені у вічі глянула потвора –
сама собі огидна і бридка,
знівечена, занедбана і хвора.

Відразливі істоти. Люди йшли -
такі, що годі навіть упізнати!
Єдине, що свічада не могли, -
спотворити безгрішність немовляти.
Категорія: Конкурс | Додав: nevedusya (22.07.2013) | Автор: Мирослава Мельничук
Переглядів: 1115 | Коментарі: 2

Публікації інших авторів

Відводжу погляд
Смичок торкає струни ніжно...
И незаметной кистью на окне...
Рідній землі
Мутно перед глазами
Свіжі пригласітєльні
А я подумав, що вже скоро осінь...
Мистецтво плачу
Пора збирати виноград
Я бачу у вікно – блондинка...

Всього коментарів: 2
2  
Lasciate ogni speranza voi ch'entrate

(Данте, "Пекло", III, 9)

1  
Спасибі всім, хто залишився небайдужим до мого вірша, спасибі за підтримку!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]