Неділя, 24.09.2017, 04:14
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Контемп
Вже день обрид,
А ніч запанібрата
Бере до рук горня і рогача —
В печі горить
Огнище пелехате
Руде, як і сестра його — свіча.

У серці — темп,
Як зáвжди, вище норми,
Бо поспіша… Та віри ще не йме —
Стрімкий контемп,
Тісні довільні форми,
То для вірша не вальс чи мінует.

Рвучке й метке
Одне жалюче слово
Безжально душу у горня згорне.
Воно таке
Далеко не зразкове,
Ерзаци не принаджують мене.

Множинне, що
Не зразу зметикуєш
Об'єму різнобачень і читань,
Множин ніщо,
Що нащось констатує
Мою із ним постійно спільну грань.

Душе, кипиш? —
Клекоче в тім горняті…
А ніч візьме на місяця рогач
Той свіжий вірш
І стане глузувати,
Що не контемп то. Швидше — спотикач.
Категорія: Конкурс | Додав: loralora (20.08.2013) | Автор: Лариса Іллюк
Переглядів: 446

Публікації інших авторів

"Ти до кімнати увійшов так просто…"
Крок осені
Брехлива правда
Моя особлива…
Не заперечу
Мені здавалося...
Купаюсь я у рідній мові...
Мовчить давно березова гаїна...
ДВА СЕРЦЯ
Буря

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]