П`ятниця, 24.11.2017, 17:55
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Колискова для місяця
Малою дуже любила їздити на довгих ескалаторах в метро. Тепер же зникло дитяче захоплення і стрічки рухомих східців трохи дратували, бо ці дві-три хвилини не було чим зайнятися, хіба-що роздивлятися рекламні оголошення по обидва боки. Зазвичай нічого особливого на них не пишуть, але на цей раз одне привернуло мою увагу: «Французька весна. Дзвони». Що ж це таке має бути? До чого тут дзвони? Зацікавилася…пішла… Коли вийшла з метро, то зрозуміла, що не одній мені кортіло подивитися на ті дзвони. Густий потік людей прямував до Софійського майдану. Не люблю штовханини, але її на диво не було. На вулиці ніякого дощу чи вітру, що не давали про себе забути останні кілька днів. На небі самотньо висів місяць, оповитий хмарами, наче ковдрою... зірок у Києві не видно… На невеличких підвищеннях актори спілкувалися з публікою. Одягнені в чудернацькі костюми, наче фарфорові ляльки, кожен в своїй ролі. Говорили вони французькою, але все чомусь було зрозуміло. У натовпі відчувалося невеличке напруження…де ж ті дзвони… Актори на мить зникли… Нерухома до цього часу металева конструкція-квітка піднялася вгору. Перші звуки тоненьких дзвіночків і всі завмерли. В небі над площею розливалася чудо-пісня. На допомогу їй прийшла дзвіниця Софії. Наче дитяча іграшка, квітка почала танок у повітрі. Музи́ки з висоти здавалися крихітними ляльками, які творять неймовірне диво. Згадалося дитинство… Музика настільки проникла в серця слухачів, обличчя людей настільки світилися радістю, що навіть місяць в небі захотів краще роздивитися «іграшку» і визирнув з-за хмар. Тисячі поглядів були прикуті до металевої квітки, яка то закривала, то розкривала свої пелюстки з «ляльками» замість краплинок роси на кінчиках. В нічному небі вона так природно виглядала. І там само, у небі, біля дзвонарів, літали душі глядачів, погойдувалися на хвилях музики і танцювали навколо місяця, щоб поділитися з ним своєю радістю… Карусель почала повільно опускатися донизу, музика стихала … Щирими оплесками площа вітала митців. Місяць подякував чарівним гостям і заховався назад за хмари спати… На сьогодні казка закінчилася…
Категорія: Конкурс | Додав: Miss_M (23.07.2013) | Автор: Марія Голяченко
Переглядів: 772 | Коментарі: 2 | Теги: колискова, французька весна, місяць, музика, дитинство

Публікації інших авторів

дуель
Мутно перед глазами
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
Смичок торкає струни ніжно...
Якщо кохання творить чудеса...
А я подумав, що вже скоро осінь...
Старий монастир
***
Верба.
Допоки б"ється серце…

Всього коментарів: 2
2  
А я був smile

1  
тепер таке відчуття, що ніби я там був)

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]