Неділя, 28.05.2017, 21:34
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Колиши мене вітром, напувай мене стиглим повітрям.
Випиваєш,
Висушуєш аж до дна,
Порожніше пустки,
Луною через пустелі.
Дюни.
Бархани.
Згустки
Свідомості.
Крихти скла.
У горах птахи.
Під ними -
Потоки й селі.

І я залишаюся.
Зістаюсь.
Карбуюся з глибини.
Присутністю.
Долею.
Вчинком.
Дією.
Птахом.
Тягнуться ріки.
Руйнуються вітряки.
А я у тобі -
Тавром,
Міткою,
Знаком.

Колиши мене вітром,
Напувай мене
Стиглим повітрям.
Солодше вина,
Терпкіше солодких
Вуст.
Не моя вина,
Що у грудях
Сталевим вістрям,
Поміж ребрами глибина,
Поміж пальцями чужина,
У свідомості -
Пустка розпуст.
Категорія: Конкурс | Додав: mirhom2 (20.08.2013) | Автор: Гончарук-Хомин Мирослав
Переглядів: 386

Публікації інших авторів

Щоб...
Я бачу у вікно – блондинка...
Я тобі призначалась від створення світу...
Читала нині пресу за четвер...
З глибин аж вище неба…
Якщо кохання творить чудеса...
Брехлива правда
Значно краще
А я подумав, що вже скоро осінь...
Чи всі щасливі мають бути в світі?

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]