Неділя, 20.08.2017, 05:06
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Колись
Коли я полину на синіх вітрах
у небо прозоре –
То підуть зі мною всі болі і страх,
і горе.
Залишиться ніжність моя і тепло,
як посмішка літа.
З далекої далі війне вам крилом
мій вітер.
Він стане попутнім і легко надме
слухняні вітрила.
І хтось із присутніх з собою візьме
незношені крила.
Над полем безкраїм, як сонце, зійде
покинута пісня –
І серце розкрає. Та це вже буде
після…
Категорія: Конкурс | Додав: liydmila64 (20.08.2013) | Автор: Ольга Калина
Переглядів: 446 | Коментарі: 2

Публікації інших авторів

Парує у дворі після дощу...
Нерозділена любов…
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Розкинулись поза селом поля...
Квіти
До тебе лиш… За будь-що…
Револьвер
Криві дзеркала
Багато хтів, та не вдалось зробити...
помалу старію

Всього коментарів: 2
1  
Вибачте, Ольго, це моя перша спроба оцінити поезію у цьому конкурсі, я хотів поставити Вам оцінку 4, але після того як я натиснув одну зірочку більше засвітити не вдалося. Буду вчитися і якщо є ще Ваші поезії, то попробую виправити ситуацію. Вибачте, Зеновій Винничук.

2  
Не треба вибачатися, усе гаразд. Дякую.

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]