Неділя, 24.09.2017, 04:18
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

КОЛИ ГАСНЕ ЗІРКА
Замріяні зорі дивились у воду
На свою величну, казковую вроду,
Зажурені тим,що погаснуть на небі
Бо те,що красиве-невічне ,далебі.

Коли гасне зірка,то кажуть в народі,
Що в цьому сумному її хороводі
З"являється стежка і мертвих єднає
З живими...Та певно,таке не буває.

Все,що недоступне,те мороком зветься,
А хто не боїться,то просто сміється
І хоче незвідане це покорити.
Як страх подолаєш,то хочеться жити.

Людина,вона наче вічна дитина,
Дитина Землі:і смішна,й неупинна.
Земля-її мати,могутня і пишна,
Людина-листочок на гілочках вишні.

І кожен листочок на вигляд інакший,
Один-справедливий,а другий-пропащий,
А батьком людини вважається небо,
Бо має вона у висотах потребу,

І навіть як зірка,згасає навіки,
Коли перейде свої стежки і ріки
І стомиться,бо є важкою дорога
Яка у кінці все ж приводить до Бога.
Категорія: Конкурс | Додав: ruslanasapronova (20.08.2013) | Автор: Руслана Сапронова
Переглядів: 434

Публікації інших авторів

Дуэль. Сейчас стреляет осень
Хрущі поїли листя на горісі...
Вторых единственных больше нету
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Не заперечу
Брехлива правда
"Ти до кімнати увійшов так просто…"
Біда
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет
Батько (уривок)

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]