Четвер, 19.04.2018, 14:42
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Калинове кохання
Був травень… Червень…
Квітнула калина,
І кущ білів, ряснів із дня у день.
Він вабив зір, як молода дівчина.
Він чарував, як пісня із пісень.

Минуло літо.
Правив листопад.
Листки калинові кружляли розмаїто.
Від кетягів палав багряно сад.
Здавалось, старт, а все вже пережито.

Пройшло кохання.
Відцвіла калина.
Душа болить. Надходить мить остання.
Я не людина, я – уже рослина.
Я навіть жити вже не йму бажання.

Зима в душі.
Калина на снігу.
Уже до іншої стоптав ти спориші,
Уже у інший сад приводиш ти другу,
А я й калина світові чужі.

Цнотливий сніг.
І перші краплі крові…
Зима ступила і на мій поріг…
Вогнем горять перлини калинові,
Безжально перехожим кинуті до ніг.
Категорія: Конкурс | Додав: Аліна (20.08.2013) | Автор: Ліна Придумус
Переглядів: 526 | Коментарі: 3 | Теги: калинове кохання, Поезія, Ліна Придумус

Публікації інших авторів

Родному
Не заперечу
Читала нині пресу за четвер...
Чи можна зупинити час?
Діалог...
Лишь бы не думать о тебе
В тебе ...
Вірші
Багато хтів, та не вдалось зробити...
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.

Всього коментарів: 3
3  
Дякую за відгуки! Особливо - за критику, бо вона спонукає писати щиріше і краще!

2  
Передостання строфа надумана, все решта - дуже щиро написано і зачіпає

1  
Сподобалось!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]