Неділя, 04.12.2016, 09:05
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Калинове кохання
Був травень… Червень…
Квітнула калина,
І кущ білів, ряснів із дня у день.
Він вабив зір, як молода дівчина.
Він чарував, як пісня із пісень.

Минуло літо.
Правив листопад.
Листки калинові кружляли розмаїто.
Від кетягів палав багряно сад.
Здавалось, старт, а все вже пережито.

Пройшло кохання.
Відцвіла калина.
Душа болить. Надходить мить остання.
Я не людина, я – уже рослина.
Я навіть жити вже не йму бажання.

Зима в душі.
Калина на снігу.
Уже до іншої стоптав ти спориші,
Уже у інший сад приводиш ти другу,
А я й калина світові чужі.

Цнотливий сніг.
І перші краплі крові…
Зима ступила і на мій поріг…
Вогнем горять перлини калинові,
Безжально перехожим кинуті до ніг.
Категорія: Конкурс | Додав: Аліна (20.08.2013) | Автор: Ліна Придумус
Переглядів: 335 | Коментарі: 3 | Теги: калинове кохання, Поезія, Ліна Придумус

Публікації інших авторів

Немає Бога
Буря
Гроза
Перебираю нежно ветви ивы...
нап'юся щастя
Знов рудим своїм волоссям...
Дуэль. Сейчас стреляет осень
Свобода
СОН
Інтиму доза

Всього коментарів: 3
3  
Дякую за відгуки! Особливо - за критику, бо вона спонукає писати щиріше і краще!

2  
Передостання строфа надумана, все решта - дуже щиро написано і зачіпає

1  
Сподобалось!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]