Вівторок, 28.03.2017, 16:49
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Калинове кохання
Був травень… Червень…
Квітнула калина,
І кущ білів, ряснів із дня у день.
Він вабив зір, як молода дівчина.
Він чарував, як пісня із пісень.

Минуло літо.
Правив листопад.
Листки калинові кружляли розмаїто.
Від кетягів палав багряно сад.
Здавалось, старт, а все вже пережито.

Пройшло кохання.
Відцвіла калина.
Душа болить. Надходить мить остання.
Я не людина, я – уже рослина.
Я навіть жити вже не йму бажання.

Зима в душі.
Калина на снігу.
Уже до іншої стоптав ти спориші,
Уже у інший сад приводиш ти другу,
А я й калина світові чужі.

Цнотливий сніг.
І перші краплі крові…
Зима ступила і на мій поріг…
Вогнем горять перлини калинові,
Безжально перехожим кинуті до ніг.
Категорія: Конкурс | Додав: Аліна (20.08.2013) | Автор: Ліна Придумус
Переглядів: 396 | Коментарі: 3 | Теги: калинове кохання, Поезія, Ліна Придумус

Публікації інших авторів

Мовчить мій Бог
Буря
Квіти
Свобода
Нити
що знов не дзвониш?
про себе
Сьогодні настрій – як ніколи...
Котяча...
що в нас там на завтра?

Всього коментарів: 3
3  
Дякую за відгуки! Особливо - за критику, бо вона спонукає писати щиріше і краще!

2  
Передостання строфа надумана, все решта - дуже щиро написано і зачіпає

1  
Сподобалось!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]