Четвер, 29.06.2017, 01:47
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Я буду там - де поряд мої дітки.
Зустріла жінку сиву при дорозі
А на щоці її застили сльози,
Сльоза, що біллю серце пропалила,
Непрошеною видерлась і вмить застила.

Маленька постать, та велика дума...
Завмерла зелень у очах - озера суму.
Що за свій вік побачила, почула?
Яких висот, яких багатств здобула?

Одне багатство в неї - три синочки...
Ростила, пестила,недосипала ночки.
Три сина в неї, чоловік - родина,
Подвір'я в квітах, мила Україна.

Всі клопоти за них взяла на себе.
Не скаржилась. І все було б як треба -
Сини завжди про маму добре дбали,
І батькові завжди допомагали.

Та ненароком все в житті змінилось -
Прийшла війна, неначеб-то наснилась.
Прийшла пора країну захищати,
А з нею і любов, і рідну хату.

Сини її ні миті не вагались,
Тайком від матері на фронт зібрались,
А батько вслід - синів оберігати.
Була родина - стала пуста хата.

Волало серце мамине в долонях,
Билась душа і розривалось в скронях,
Летіла б птахом слідом за синами
І захищала б крилами - руками.

Як бути (в розпачі), куди летіти?
Вона ж їм мати, вони її діти.
І де ж ту розпач, ту печаль подіти?
Краще б живцем у полум'ї горіти.

Припала до ікони, помолилась,
Куточку кожному у хаті поклонилась,
Зібрала мати деякі пожитки -
"Я буду там - де поряд мої дітки."

Зустріла жінку сиву при дорозі
А на щоці вже не бреніли сльози,
Сльоза, що біллю душу пропалила,
Не видерлась а силу породила..
Категорія: Конкурс | Додав: surgay (08.09.2015) | Автор: Лепесток
Переглядів: 267

Публікації інших авторів

Піднімається димок...
Время
Розбите небо великого Че (сподіваючись на пов...
До масляної
Великдень
Якщо кохання творить чудеса...
Настала осінь... Вип'ю чарку...
Весна Луганського Сальвадору
Самотність не завжди сумна
Бранець шалу…

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]