Середа, 18.10.2017, 08:29
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Ego sum vir bellator...
Самотній вовк, він завжди вільний,
Бреде крізь холод і пітьму,
І він, звичайно, божевільний
Прийняв вже виклик на війну.

Цей гордий вовк бреде крізь хащі,
Він свіжі рани не відчув.
В його слабкій та хижій пащі
Був смак свободи, що добув.

Могутні леви і тигриці
Сміялись дзвінко, а тепер
Мовчки вмирають в власній клітці,
Їх вже чекає Люцифер.

А вовк самотній ще не здався,
Він виє тихо і гарчить,
Душею й тілом він віддався
Отій меті, що не згорить.

Вовк втратив сили – не зламався,
Пролита кров для нього честь,
Він йшов вперед і цим пишався
Хоробрих не лякає смерть.

Вся падаль швидко відступає:
Гучне виття, вовк рине в бій.
Це ніч вже знову наступає.
Вовк ігнорує жар і біль.

Він здичавів, він наче привид
Промчався з честю по вогні.
Зроби, мій друже, з цього вивід,
Хто гордий воїн, хто в пітьмі.

Собою звірі всі пишались,
Проливши кров, та не свою.
Вони в ілюзіях скитались.
А вовк забрався на гору.
Категорія: Конкурс | Додав: NRTT (19.08.2013) | Автор: NRTT
Переглядів: 429

Публікації інших авторів

А я подумав, що вже скоро осінь...
Под постоянными лучами...
І знов блукає осінь містом...
Буря
З-поміж трав"я - в захмарно-безкрайнії с...
Пізнай мене…
ЖІНКА-КАВА
Перше (нещасливе) кохання
Піднімається димок...
Вслухайся

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]