Середа, 18.10.2017, 08:25
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Доля та погасла - то є він...
Всміхнись хоча би долі на прощання!
Тебе чекають сотні бездоріж.
Хай усмішка ця буде вже остання…
Всміхнись і пам’ять одчини навстіж.

Відчуй холодну пристрасть кілометрів,
Яким таки довірилася ти.
Й своє кохання принеси їм в жертву…
Убий його! Сама ж тікай! Лети!

Воно з минулого не наздожене
Тебе на крилах зламаних надій.
А шлях туманний, тихий та зелений
Тебе полонить і забере біль…

Вітри холодні, повні таємниці
Все ж стишать плачу твого передзвін.
Всміхнися долі, згаслій вже зірниці,
Бо доля та погасла – то є він…
Категорія: Конкурс | Додав: Lady_Cristianna (21.08.2013) | Автор: Христина Іваницька
Переглядів: 968 | Коментарі: 3 | Теги: Христина Іваницька, Поезія, інтимна лірика

Публікації інших авторів

Перебираю нежно ветви ивы...
БЛАЗЕНЬ
А я подумав, що вже скоро осінь...
Як до вподоби після спеки...
З-поміж трав"я - в захмарно-безкрайнії с...
Страсть-ретро
Нерозділена любов…
СВОБОДА — ОСОЗНАННАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ
Допоки б"ється серце…
Колискова життя

Всього коментарів: 3
2  
У слові "навсіж" наголос на перший склад;
у слові "забере" - на останній.
Рими "не наздожене" і "зелений" - не дуже рими...
Загалом справляє враження активного використання сайту http://rymy.in.ua/ при написанні smile

3  
ніякими сайтами не користуюся))) спасибі за конструктивну критику, врахую)

1  
Дуже чуттєво)

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]