П`ятниця, 24.11.2017, 17:39
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Дев'яте, одинадцяте, тисяча дев'ятсот вісімнадцятого
Нерви панували на обличчі полковника Мончинського, голови зборів командантської старшини.
- Тобто ви всерйоз вважаєте, що ця єдина панцерна машина здатна витворити справжні дива і стати нашим магічним списом? - критично кинув полковник.
- Беру озвучене вами твердження під особисту поруку честі офіцера війська Польського. Авто, заготоване техніками минулого тижня, має у своєму тілі чотири скоростріли та доста броні, аби проїхати вулицями Міцкевича, Ягайлонською і викурити присутність гайдамаків у довколишніх будовах аж до дільниці на Карла Людвика. Рух нашого панцерника надасть карт-бланш крісовій атаці зі сторони Єзуїтського городу.
- Лапінські, ви досліджували до моменту нашого збору те панцерне авто у ділі? Хоча б у наближених до військового діла умовах? - запитав Мончинський.
- Ні. Та наголошую, що скориставши паралічем, русини готові дістати нас на головному гостинцю, про це мені щодня доповідають джерела з Народного дому. Ми не можемо зволікати з можливістю контрудару.
Полковник Мончинський не знайшов відповіді. Його мовчання стало правдивим тлом становища, у якому польська начальна команда опинилась у цю пору. Полишення на поталу долі усього львівського гарнізону, постійна загроженість стратегічних позицій на різноманітних напрямках - площі святого Юра, головного гостинцю та кадетської школи, не залишали полковнику шляху для надання іншої резолюції.
...дев’ятого листопада тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року умілий стрілець, поручик Осип Сідинський, вимірив свого кріса у вікні палацу Голуховських в отвір авта, де був скоростріл, і трьома влучними стрілами зробив його нездатним до дальшого бою. Авто мусіло рушити вперед, аби не наразитись на шкоду куди гіршого порядку. Трохи нижче привітала його градом куль і ґранат українська залога будівлі галицького сойму.
- Стрільно заряджай! Вогонь!
Панцерник не витримав рукостискання січових мінометників. Із пробитою від куль та осколків бляхою, залишки екіпажу ганебною задньою ходою скерували скалічену гору металу у напрямку до Святоюрської гори, аби констатувати провал броненосного оптимізму у львівських змаганнях.
Категорія: Конкурс | Додав: lazzio90 (23.07.2013) | Автор: Юлько Гоноровий
Переглядів: 1010 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

Бранець шалу…
На добраніч, мила...
Рідній землі
Капля боли...
А я подумав, що вже скоро осінь...
Благаю
Допоки б"ється серце…
Сафо и Муза
...Я не хочу більше згадувати той день...
Кохаю

Всього коментарів: 1
1  
Дивно, жодного коментаря... А мені здавалося, що тут має бути багато захоплених коментів! Напишу я smile
Отже, сьогодні отримала альманах. Звісно, що найперше зацікавилась прозою. Була приємно подивована, прочитавши цей коротенький нарис. Підозрюю, що це лиш фрагмент чого більшого. Де можна прочитати?

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]