П`ятниця, 24.03.2017, 16:50
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Астроном та Зірка
Астроном:

Моя Химеро, в небі, Ти мінлива!
Тебе відчую я крізь мілі́он роќів.
Моя ти неосяжна, тиха і зваблива,
З холодним поглядом кривих вітр́ів.

Моя оманлива, міфічна стерв́о,
Далеко в небі, в темній висоті.
Розпалюєш, ятруєш серця нерви,
Залишивши мене в огидній самоті...

А я піклуюсь, щоб нан́ести,
Тебе на мапи зоряних координат.
Не знаю як себе з тобою в́ести,-
Ховаєш дивних ти сво́їх принад.

Зірка:

Відкритись т́обі, не зумію,-
Далекі ми, хоч ́якби і хотів.
Я не одного ще надіями зігрію,-
Пройде життя, щоб ледве зрозумів....

Та й, власне, я нічим не краща,
Сестер своїх у Всесвіту світах.
Забудь. Справа пуста й пропаща,-
Лиш заблукаєш в з́оряних літах...

Астроном:

Жорстока,і не смій ховатись,
Бачу красу, у хмарах-оді́ялах.
Блискуча ти, вол́ієш сподіватись,
На іншого, красуне, розміняла?

Зірка:

Я - Жінка. Жагуча і холодна водноч́ас.
І силою мене не втримаєш, не завоюєш.
Лиш з часом, з вірністю, я покохаю вас,
І відстань зоряна зітреться.
Ти відчуєш...
Категорія: Конкурс | Додав: Anna_Zakohana (22.11.2014) | Автор: Анна Діденко
Переглядів: 383 | Теги: химера, простір, межі кохання, мрія, зірка

Публікації інших авторів

Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Гроза
Буря
Прилину…щастям…поруч…
Була в селі у бабці хата...
***
Вечiр у Львовi
Криві дзеркала
Тріщини
Хто що любить?

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]